Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Приффки, парниша, сегодня расскажу вам историю о том, как я закупил МДМА и открыл свой доп-магазин. Начнем двигаться в мою историю, готовы?
Это было лето, солнце в зените, а я решил разбавить свою скучную жизнь скупками и закладками. Наркоман-рэпер, так меня называют знакомые. Однажды, встретил я одного крутого декса, который занимался поставками разных штукенций. Он предложил мне шишечку, и я не мог пройти мимо такого предложения. Как же быть равнодушным, когда перед тобой открывается возможность получить удовольствие?
Я двинулся в незабываемый трип и понял, что хочу больше. Но не шишечки, даже не кекса. Моей целью стала МДМА, молли, которую все так хвалят. Я начал искать связи, спрашивал у друзей, обшаривал глубины интернета. И вот, наконец, попался дилер, который мог скамить меня. Но я был настойчив и не дал себя кинуть. Цена была справедливой, я взял пару закладок и поехал домой, полон надежды и ожидания.
Вечером, я собрался с духом и приступил к испытанию своей покупки. Раздался звук зажигалки, и я вдыхнул первую линию МДМА. Сразу почувствовалось, что это не то, что я пробовал раньше. Моя голова начала кружиться, восторг царил внутри меня. Я не мог удержаться, чтобы не поделиться этой радостью с другими. Открыл свой магазин.
Мой магазин был уникален, полон разных наркотических штукенций, предназначенных для самых избирательных клиентов. Закладки МДМА, шишечки, кексы, крэк - все это доступно было у меня. Молодежь была в восторге.
Я начал привлекать клиентов урбанистический стилем и молодежным сленгом. Они жаждали новых и неповторимых ощущений, и я предлагал им именно это. Самореализация, позитивный энергетический заряд - вот главные составляющие моего бизнеса.
Мои клиенты стали моей командой, мы были на одной волне. Я делал скидки на закладки МДМА, чтобы каждый мог позволить себе это удовольствие. Но главное, я не кидал своих клиентов. Никаких подделок, только качественная продукция.
Мой магазин процветал, он был местом, где молодежь собиралась, чтобы насладиться ночью и забыть обо всем. Кто-то приходил только за кексом, кто-то выбирал закладки МДМА, а кто-то предпочитал шишечки. У каждого свой выбор, свое настроение. А я был тем, кто помогал им испытать их самые дерзкие фантазии. Я был «дилером с душой».
Но со временем, понял я, что это не вечно. Да, мои клиенты были счастливы, но насколько они были безопасны? Я понял, что наркотики – это двойственное явление.
Внутри меня началась борьба. Я понимал, что я не могу продолжать двигаться в этом направлении, что-то должно поменяться.
Это было сложно, но я знал, что это правильно. Я хотел помочь людям, но не таким способом. Я начал заниматься рэпом, чтобы передать свои мысли и чувства через музыку.
Сегодня я стою перед вами, парниша, как бывший наркоман-рэпер, который понял ценность жизни.
Помни, когда кажется, что ты застрял в бездне, всегда есть шанс подняться наверх. Дело в том, чтобы поверить в себя и найти свое истинное призвание. Жизнь – это куча возможностей, и мы сами решаем, какими они будут.